Бажаєте прийти на тестове відвідування?
Це безкоштовно. Якщо Вашій дитині у нас сподобається, то ви можете її залишити навіть на декілька днів.
Зателефонуємо вам!
Отримайте безкоштовну консультацію нашого спеціаліста по телефону.
Про оцінки. Що важливіше: оцінки чи знання?
Якщо важливе і те, і те, то чи додають оцінки дитині бажання вчитися, отримувати знання і, зрештою, з радістю бігти до школи? І що робити, коли вибору немає? Чи ми думаємо, що немає..
Всі ми отримали досвід оцінювання і мабуть у нас він різний. Але точно негативний досвід отримали, коли оцінка була несправедлива, необ'єктивна, покарання оцінкою за поведінку, поганий почерк, не в тому рядочку написав, не відступив 4 клітинки, немає короткої умови задачі (хоча задача розв'язана правильно), написав не те, що написано в підручнику і т.д. І найбільше, коли дійсно якісь знання даються нелегко ( з різних причин), навіть, коли прикладаєш зусилля, оцінка показує що в тебе все погано ( для багатьох навіть 9,8 балів – погано). А не те, що ти можеш краще, але не зараз, не в даний момент ..

Я розповім тільки про наш досвід з оцінками, може комусь він буде корисним. Адже в нас було 2 школи: перша – це сльози і «вибору немає», друга – з посмішкою і свобода вибору.

В 2 класі Настя навчалася вже в домашній школі, а офіційно в школі екстернів. В домашній все було ОК, їй подобалося вчитися, ніяких оцінок... але оцінки нас «догнали» у школі екстернів.
Дуже швидко ми зіткнулися з тим, що написавши контрольну, вчителька сказала «я тобі занижу оцінку за те, що неакуратний почерк». Тут довелося мені втрутитися і я повідомила вчительку, що ми вчимося не заради оцінок, і попросила не оголошувати нам оцінку за контрольну. В нас були залікові книжки, які ми не брали, бо вчительці було зручніше, коли вони залишалися в неї. І в кінці року нам табель не видавали , якщо ми не просили. А ми й не просили)

В 4 класі написали ДПА і по сьогоднішній день ми знаємо тільки оцінку за перший екзамен, бо, коли прийшли на другий, то вчителька встигла перевірити і оголосити всім оцінки (до речі, написали українську на 10 балів). Щоб дізнатися інші, нам потрібно було замовити табель, який ми теж таки не замовили.
Але не в усіх так..
Через деякий час зустрічаємо нашу знайому, яка йшла з донькою в свою школу переписувати контрольну з математики, бо вважала, що їй поставили несправедливу оцінку. Я сказала , що ми написали ДПА і навіть не цікавилися які там результати. І нічого, з цим можна жити.
Вона сказала «це ти так можеш, а я так не можу». І пішли переписувати ...

А тепер коротко про знання: хоч я і не знала, які оцінки в дитини були за початкову школу, але я добре знала, що вона знала і вміла, бо до контрольних ми готувалися ( як могли, звісно) і після написання завжди обговорювали, що вдалося, а що ні.

Бажання знати оцінки як результат своєї роботи з'явилося у Насті десь у 6 класі. Вона самостійно робила домашні завдання, готувалася, і все це було з бажанням в деяких предметах і не дуже в інших. Але в цей період і змінила своє ставлення до деяких предметів, стала їх більше розуміти і, як результат, навчання пішло краще.

Думаю, що це був також результат того, що в початковій школі через оцінки нам не відбили бажання вчитися. Не було негативного досвіду, що в тебе погано те і те; тобто, всі оці штуки які дітям до 10-12 років взагалі не важливі, або не дуже зрозумілі ( почерк, читання на швидкість, клітинки і багато ще різного), бо не відповідають їх віковим особливостям і потребам.

І коли Настя готувалася до ДПА в 9 класі- це вже було по-іншому. В неї була мета здати добре і вона готувалася без будь-яких наших втручань чи контролю. І часу на підготовку в неї було небагато, бо після школи зразу йшла на тренування, приходила пізно і ще робила домашні завдання. Я тільки періодично контролювала, щоб раніше лягала спати. Не сиділа до півночі за уроками. На що вона мені відповідала: « мама, ти що, я сама знаю скільки мені потрібно часу, щоб підготуватися»
І, не маючи жодного репетитора (в школі останні 1,5 місяця інтенсивно готувалися до ДПА), здала на відмінно! Про те, як вона готувалася і як до неї підтягнувся весь клас нашої альтернативної школи можна написати окремо іншу історію…
Коли ми починали цей шлях альтернативного навчання, я не знала якоїсь певної методики як мотивувати чи зацікавлювати дитину навчанням, не «парилася» тим як встигати по програмі і як «не відставати» від інших. Можливо і зараз це не лягає в якусь методику. Але я знала, що важливо:

1. Важливо те, що в стані спокою, без стресів, страху покарання оцінками, дитина відкрита і може засвоювати знання, пізнавати, займатися улюбленими справами, отримувати різний досвід, який їй цікавий. Вже з 2 класу Настя знала ким вона хоче бути, з 7-8 класу вже вирішила, що буде здобувати дві вищі освіти у різних сферах. Причому аргументує чому прийняла таке рішення. Я не знаю як воно буде, але радію з того, що моя дитина самостійно мислить і приймає рішення, і я поважаю її вибір

2. Важливо і те, що батьки не мають якихось очікувань від дитини («результатів», причому миттєвих) в процесі навчання, ці очікування не тиснуть на неї як непідйомний тягар. Тоді всі процеси відбуваються легко і в той момент, коли дитина готова, а не коли потрібно системі..

3. Важливо і те, що немає порівнянь оцінками, взагалі порівнянь з іншими, навіть словесно. І жахливих «рейтингів», ярликів. Кожна дитина унікальна і потребує такої ж поваги як і дорослі чи будь-хто.

4. Спокій батьків і віра в дитину, що вона знайде свій шлях, якщо ми не будемо бігти попереду і вказувати їй, що потрібно робити для її щастя. Не забирати в неї радість від можливості робити власний вибір, навіть у якихось дрібних речах, можливо набивати гулі, та це вже її досвід..

Але це вже не про традиційну школу..

Автор – Галина Мельник
Made on
Tilda